The role of self-learning in the practical training among preschool teachers

The article examines conditions for effective implementation of self-learning program in the training preschool teachers. The following research methods were used: pedagogical experiment, testing, observation, activity analysis, Kolmogorov-Smirnov test, Student’s t-test. An independent variable of the experiment was the self-learning program of preschool teachers developed through quality feedback and self-analysis. The professional competence of preschool teachers is studied through a system of components: motivational, cognitive, activity and reflective. Motivational and reflective components are less developed than cognitive and activity ones. It was found that the self-learning program is more effective for the development of cognitive, activity and reflective components, while the motivational component was less developed. It is established that the basic conditions for the effectiveness of professional self-learning is feedback from the program developer and ensuring quality pedagogical reflection of one’s actions. The following blocks of material were the most problematic for the assimilation of in the developed course: the physiological characteristics of children, speech and thinking of preschoolers, various aspects of the organization of learning and play in preschool education. The data can be used in the self-learning practice of preschool teachers and students to stimulate professional development. Further prospects for the study of the problem include improving the self-learning program for implementation in higher educational institutions. It is important to optimize the ways of development of preschool teachers’ pedagogical reflection. The development of standardized forms of assessment of acquired competencies is worth noting

СУЧАСНІ ВИМІРИ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВИХОВАТЕЛЯ В СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

У статті розкрито основні підходи у сучасному вимірі щодо виховання особистості майбутнього вихователя дітей дошкільного віку в умовах здобуття ним вищої освіти. Доведено, що вищий педагогічний навчальний заклад має стати осередком, у якому відбувається становлення особистості вихователя як громадянинасвоєї країни, носія найвищих досягнень вітчизняної та світової культури з відповідними світоглядними, моральними, естетичними настановами та життєвими спрямуваннями, відданого обраній професії. Виокремлено умови, котрі забезпечують ефективність виховання особистості майбутнього вихователя дітей дошкільного вікувідповідно сучасних вимірів.Ключові слова: професійна підготовка, вихователь дітей дошкільного віку, навчально-виховний процес, виховна система, розвиток виховної системи, системний підхід, умови виховання особистості вихователя

ВИХОВАННЯ ДОБРОЗИЧЛИВОСТІ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

У статті розкрито актуальність виховання доброзичливості у дітей дошкільного віку, обумовлену необхідністю  гуманізації внутрішнього світу особистості,  підвищенням духовного потенціалу кожного,  утвердженням ідеалів добра, честі, милосердя, виховання, починаючи з дошкільного віку, готовності кожної особистості  до конструктивної взаємодії з оточуючим світом. Акцентовано увагу на різних трактуваннях поняття “доброзичливість”. Розкрито окремі форми роботи з дітьми дошкільного віку щодо виховання доброзичливості у них.Ключові слова: дошкільники,  моральне виховання, моральні норми, моральна поведінка, доброзичливість, доброзичливі взаємин